На карті Ужгорода 1800 року ця гора вже відзначена як Кальварія з каплицею на вершині. Кальварія – саме таку назву має найстаріше кладовище Ужгорода. Кладовище було поділене на сектори. Можна припустити, що з самого початку було два цвинтарі. Із правого боку дороги ховали католиків, із лівого – реформаторів. 1826 році з ініціативи місцевого плебана Йожефа Лінці було започатковано будівництво однієї з чотирнадцяти каплиць на кладовищі. Дослідження Ужгородського цвинтаря Кальварія дали багато інформації про невідомі поховання багатьох відомих людей, чия діяльність була нерозривно пов’язана з історією Ужгорода та краю. Деякі поховання перебувають у занедбаному стані і потребують захисту та охорони, частина могил із монументальними надгробками дійшла до наших днів неушкодженою.

Міське кладовище "Кальварія"

Наприкінці XIX століття в Ужгороді було засновано нове кладовище на вулиці Капушанській, розташоване неподалік міської лікарні. Там ховали здебільшого бідняків, які померли у лікарні. Навіть тепер на цвинтарі можна побачити литі залізні надмогильні хрести XIX століття.

За Ужгородською залізничною станцією було розташоване кладовище для померлих від холери та тифу, але в 50-60-х рр. XX століття воно було ліквідоване.

В Ужгороді було два єврейські кладовища. Старе кладовище знаходилось на цвинтарі в Радванці, нове – біля казарм угорського гонведського піхотного полку. У мікрорайоні «Шахта» на початку XX століття було засноване кладовище для солдатів Ужгородського полку в роки Австро-Угорської імперії (1867-1918 рр.) та Чехословацької республіки (1919-1939 рр.), а також німців та угорців, які полягли на території Ужанського комітату в роки Першої світової війни, потім - полеглих на Ужанському перевалі в період Другої світової війни, у 1944 році.

Військове кладовище часів Першої Світової війни

На сьогоднішній день в межах містах розташовано 9 кладовищ, з яких майже всі закриті. Крім того, за межами міста, на землях Баранинської сільської ради, знаходиться кладовище "Барвінок". Більшість могил там доглянуті, на багатьох встановлені пам’ятники. Проте серед них є і занедбані, котрі влітку і не видно із-за трави. На них давно ніхто не садив квітів і не запалював свічок …