gototopgototop

+38 093 254 60 40 Як зв'язатися
Онлайн Консультации

Личаківське

Написав  gravecare
Оцінити
(5 голоси)

Національний історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар» - відоме меморіальне кладовище у Львові площею 40 га.

Головний вхід на кладовище розташований на вулиці Мечникова, 33, напроти – кінець вулиці Пекарської. На цвинтарі близько 300 тис. поховань, розташованих на 86 полях, споруджено понад 2 000 гробівців, встановлено на могилах близько 500 скульптур та рельєфів.

Історія

Існує з 1786 року – після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, що розміщувалися в місті навколо церков. Кладовище призначалося для Середмістя і IV дільниці Львова. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних жителів міста.

Найдавніші збережені могильні плити Личакова відносяться до 1787 та 1797 років. Цвинтар розпочинався тоді на ділянках, які займають нині поля 6, 7, 9, 10, 14.

У 1804 та 1808 роках відбулося значне розширення площі кладовища за рахунок купівлі прилеглих земельних ділянок від приватних власників. Наступне розширення кладовища відбулося 1856 року. Тоді було запрошено університетського ботаніка Карла Бауера, який разом з керівником цвинтаря Тихом Тхужевським впорядкували територію. Було сплановано алеї та доріжки і кладовищу надано характер паркової зони.

Після другої світової війни на кладовищі почали споруджувати стандартні надгробки комбінату похоронного обслуговування. На першому полі стали ховати більш знатних громадян міста. На решті полів на вільних ділянках ховали і простих людей. В той же час ліквідовувалися деякі площадки та доріжки.

В 1975 році було прийнято рішення про припинення поховань. Виняток робиться лише для особливо відомих особистостей, родин, які мають власні гробівці, а також, в окремих випадках допускаються підзахоронення в існуючі могили родичів після 25-ти літнього строку поховання.

За радянський період у зв'язку з непродуманою процедурою визначення місця під нові поховання, відсутність належного догляду за могилами, родини яких виїхали до Польщі, брак коштів на охорону, кладовище зазнало значних шкод та руйнувань, постраждало багато пам'ятників-надгробків високої мистецької цінності. Через це уже з середини 1970-их років громадськість Львова, представники творчої інтелігенції, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, ЗМІ неодноразово зверталися до владних структур з вимогою надання кладовищу статусу заповідника, охорони та реставрації його мистецької спадщини. 10 липня 1990 року ухвалою Львівської міської Ради народних депутатів територію Личаківського кладовища оголошено історико-культурним заповідником місцевого значення. У 1991 році до його складу ще включено кладовище Пагорб Слави.

Поховання
Тут поховані багато відомих людей:
  • писатели: Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Григорій Тютюнник, Марія Конопницька, Габріеля Запольська, Юліан Опільський, Олександр Гаврилюк, Степан Тудор, Петро Карманський, Михайло Яцків, Василь Пачовський, Роман Федорів, Ростислав Братунь, Ірина Вільде, Петро Козланюк, Григорій Нудьга, Михайло Рудницький, Юрій Шкрумеляк, Григорій Чубай, Яків Стецюк, Ігор Римарук, Назар Гончар, Василь Левицький, Марійка Підгірянка;
  • художники, скульптори: Ярослава Музика, Леопольд Левицький, Олена Кульчицька, Яків Гніздовський, Євген Лисик, Еммануїл Мисько, Віталій Гінзбург, Теодозія Бриж, Віктор Савин, Юрій Стефанчук, Євген Дзиндра, Михайло Дзиндра, Боднар Ігор, Артур ГротгерЯрослава Музика, Леопольд Левицький, Олена Кульчицька, Яків Гніздовський, Євген Лисик, Еммануїл Мисько, Віталій Гінзбург, Теодозія Бриж, Віктор Савин, Юрій Стефанчук, Євген Дзиндра, Михайло Дзиндра, Боднар Ігор, Артур Гротгер;
  • архітектори: Юліан Захарієвич, Іван Левинський;
  • композитори: · Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Станіслав Людкевич, Філарет Колесса, Микола Колесса, Анатоль Вахнянин, Анатолій Кос-Анатольський;
  • фольклористи, етнографи: Володимир Барвінський, Володимир Гнатюк, Іван Вагилевич;
  • артисти: Соломія Крушельницька, Іван Рубчак, Василь Яременко, Надія Доценко, Павло Кармалюк, Іван Мацялко;
  • вчені: Стефан Банах, Омелян Огоновський, Олександр Огоновський, Кароль Шайноха, Ісидор Шараневич, Олександр Барвінський, Іван Крип'якевич, Володимир Левицький, Василь Щурат, Йосип Застирець, Ярослав Підстригач, Михайло Шереметьєв, Михайло Кобрин, Михайло Ролле, Орест Мацюк, Юрій Киричук, Освальд Бальзер, Бенедикт Дибовський;
  • громадські і державні діячі: Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Олександр Тисовський, Михайло Матчак, Мирон Кордуба, Іван Куровець, Юліан Романчук, Ярослав Барановський, Адам Коцко, Ярослав Кулачковський, Генрик Ревакович;
  • галицькі митрополити: Григорій Яхимович (1792—1863), Спиридон Литвинович (1810—1869), єпископ Миколай Чарнецький та ін.

Кладбище отличается от других своими прекрасными памятниками скорби (Гартман Витвер, Антон Шимзер, Иосиф Шимзер, Тадеуш Баронч, Константин Годебський, Юлиан Марковский, Григорий Кузневича и др.).
Привлекают внимание многочисленные часовни. Среди них отличается и размерами, и необычностью часовня армянской семьи Кшечуновичев. Находится она на холме, и к входной двери нужно подняться 20-ю ступенями.

Поле почесних поховань

«Поле почесних поховань» займає частину 67-го поля. Започатковане перенесенням сюди тлінних останків Катерини Зарицької (1914-1986). Поряд похований її чоловік Михайло Сорока (1911-1971). Його прах перенесено з концтабору № 17 у Мордовії у 1991 році. У 1997 році тут поховали визначного діяча УПА Петра Дужого (1916-1997).
Передбаченою реконструкцією до території Поля почесних поховань внесено могили визначних діячів культури:

  • народного артиста Украины Бориса Романицкого (1891-1988)
  • народної артистки Надії Доценко (1914—1994)
  • артиста балету Олега Сталінського (1907—1980)
  • заслуженої артистки України Ніни Тичинської (1943—1989)
  • громадського діяча та поета Ростислава Братуня (1927—1995)
  • Дем'яна Пелехатого (1926—1994)
Могили на початку головної алеї

Головна алея цвинтаря починається між каплицями Адамських та Бачевських і видовженим овалом проходить через все кладовище. На початку алеї утворився український меморіал на полях № 3, 4, 5 і прилеглих.

Найвизначніші пам'ятники, могили вдзвовж головної алеї:

  • пам'ятник Великому Каменяреві на могилі Івана Франка - встановлений у 1933 році. Сюжет пам'ятника роботи скульптора С. Литвиненка пов'язаний з відомою поемою «Каменярі».
  • пам'ятник «Будителю Русі» на могилі Маркіяна Шашкевича, виконаний у майстерні Генрика Пер'є.
  • пам'ятник на могилі Володимира Барвінського скульптора С.Р.Левандовського.
  • поруч розташована гробниця та поховання Барвінських, серед яких зокрема Олександр та Василь Барвінські.
  • пам'ятник Орфею на могилі Соломії Крушельницької.
  • пам'ятник на могилі мецената, почесного громадянина Львова Василя Іваницького
  • Нижче наведена приблизна схема Личаківського цвинтаря (для збільшення - натисніть на фото):
Карта-схема Личаківського кладовища
Детальніше в цій категорії: Янівське »
ОНЛАЙН ЗАМОВЛЕННЯ ПОСЛУГ
Личаківське
Додати в:   
 

Географія проекту

На сьогоднішній день ми надаємо послуги по догляду за могилами у Львові, Тернополі та Ужгороді, Львівській, Тернопільській та Закарпатській областях. У недалекому майбутньому, діяльність нашої компанії буде розширюватися по всій Україні. Запрошуємо до співпраці!