gototopgototop

+38 093 254 60 40 Як зв'язатися
Онлайн Консультации
Статті
Статті

Статті (2)

Христианский звичай

Звичай відвідувати могили близьких людей властиво практично всім народам будь-яких віросповідань, можливо за невеликим винятком. Християнська, зокрема православна, традиція відвідування та догляду за місцем спочинку близької людини походить від греко-римських і,частково, іудейських звичаїв.

Чи варто відвідувати цвинтар у Великдень

Тих, хто поховав своїх близьких, хвилює питання: «Коли ж прийнято відвідувати могили у відповідності з православними заповідями?». Так от, в християнстві прямих заборон на відвідування кладовищ в будь дні практично немає, але поширився за роки радянської влади звичай доглядати за могилами або просто відвідувати їх саме на Великдень у великій мірі суперечить самому духу цього церковного свята.

Особливо це стосується розпивання біля могили спиртного. І випити в свято не гріх, та пом'янути близького теж, але Великдень - день Воскресіння Господнього, а ніяк не поминання покійних. Більш того, для віруючого християнина Великодній тиждень взагалі не повинен ніяк пов'язуватися з думками про смерть.

Батьківські дні

Для відвідин могил найкращими днями вважаються Радониця і так звані батьківські суботи. Радониця - дев'ятий день після Світлого Воскресіння природно припадає на вівторок. Для більшості людей це робочий день. Але при можливості саме в цей день слід відвідати могили. Якщо немає можливості то можна з ранку, або напередодні ввечері відстояти церковну службу або хоча б помолитися за душі покійних.

Визначеними для відвідування кладовищ вважаються батьківські суботи - дні напередодні дня Святої Трійці і дня св. Димитрія. Це осіннє церковне свято. Так само в категорію батьківських відносяться друга, третя і четверта суботи Великого посту, тобто три суботи перед Великоднім тижнем (небажано відвідувати могили у Великодній тиждень).

Так само хороший привід для відвідин - день народження покійного і день його святого покровителя. Хоча й просто згадавши про близьку людину, незайве навести порядок на його могилі.

Якщо хтось змушений для візиту на кладовищі вибирати інші дні, припустимо, за робочого графіка, засудити його не вправі ніхто. Краще регулярно приводити могили в достойний вигляд, коли вдається знайти час, ніж побувати там раз на рік у призначений день і не згадувати протягом року.

Зрозуміло, стежити за станом і зовнішнім виглядом поховання корисно протягом усього року, так як, якщо вже на Землі є певне місце, настільки тісно пов'язане з пам'яттю про померлого, то це місце повинно підтримуватися в гідному вигляді.

Источник: rit-agent.net

З питань замовлення ритуальних послуг: благоустрій та прибирання могил, реставрація могил і пам'ятників, пошук поховань на території кладовищ просимо звертатися за допомогою Онлайн-форми замовлення послуг або ж будь-яким доступним іншим способом в розділі КОНТАКТИ
20 квітня 2011

Квіти для покійних

Написав gravecare
Старовинні традиції

За старовинним традиціям проводи покійного в останню путь, встановлення меморіалу, панахида супроводжувалися укладанням вінків навколо труни та могили покійного. Все це було описано д-ром Ральфом Соленскі при проведенні выдомих розкопок у печері Шанідар на півночі Іраку. Д-р Соленскі в 1951 році виявив кілька майданчиків для поховань у печері Шанідар. Його відкриття було записано в книзі Рекордів Гіннеса, як інформація про саму давню форму релігійної діяльності в області людських поховань. Під час археологічних розкопок Соленскі надав зразки ґрунту з кожної могили Арлетт Лерой-Горхан, палеоботаніку з Парижа. При дослідженні під мікроскопом вона виявила фрагменти пилку і квітів 8 різновидів. Велика частина квітів належали до групи дрібних диких квітів яскравого забарвлення. Мадам Лерой-Горхан зробила висновок, що поховання мали місце близько 62 000 до н.е. Дивно, що частинки пилку збереглися в глибині печери, адже ні звірі, ні птахи не могли принести в печеру квіти і не могли покласти їх прямо на майданчик для поховання. Тому було зроблено висновок, що 62 000 років тому хтось бродив схилами гір з сумною метою нарвати квітів для похоронної процесії.

У квітковому саду

З давніх часів людство порівнювало смерть зі сном, а такий спокій, або сон, зазвичай проходив у квітковому саду. У «Пісні про Роланда», одному із знаменитих творів давньої французької літератури, архієпископ Тюрпін молить Бога над тілами своїх баронів: «Так прийме ж Господь ваші душі серед квітів у священному саду». Благання Роланда були схожі: «Так дозволить їм лежати серед священних квітів». У давні часи квітковий сад асоціювався з Раєм, з «лугами, наповненими прохолодою», як у Вергілія, «омитими потоками води», або з садом, що обіцяний в Корані всім віруючим.
І якщо Рай був наповнений квітами, то Пекло сприймалось як щось безлюдне, неприємне. У гомерівському царстві тіней не було ні саду, ні квітів. У книзі XI століття про Одіссея Пекло представлене як простір без будь-якого натяку на квіти або інші приємні речі. У Молитовнику Серапіона, греко-єгипетському літургійному тексті середини IV століття, є така молитва про покійного: «І нехай його дух спочиває безтурботно в зеленому саду». Всі ці слова про Рай відносяться до однієї центральної концепції: прохолодного саду з морем квітів.
Концепція квіткового Раю найбільш тісно пов'язана саме з похованням Ісуса Христа. Ісус був віднесений в сад, простий і чистий. Проте, судячи з вигляду наших сучасних кладовищ цю концепцію не дуже активно підтримують, адже цвинтарі лише подекуди нагадують той сад, у який був віднесений Ісус. Концепція квіткового Раю найбільш тісно пов'язана саме з похованням Ісуса Христа. Ісус був віднесений в сад, простий і чистий. Проте, судячи з вигляду наших сучасних кладовищ цю концепцію не дуже активно підтримують, адже цвинтарі лише подекуди нагадують той сад, у який був віднесений Ісус. Сьогодні люди цінують концепцію поховання серед квітів, описану в релігійних книгах. Таким чином, сила ідеї про те, що смерть нерозривно пов'язана з квітами, очевидна.

Квіти і символізм

Протягом століть квітами супроводжувалась практично кожна подія життєвого циклу, від народження до смерті. Якщо говорити про смерть, квіти є символом того, що все прекрасне не вічне під місяцем: як квітку зрізують із стебла, так само і нитка нашого життя одного разу кимось обривається. Квіти, які використовують на похоронах, мають своє естетичне значення – краса квітки допомагає нам впоратися з емоціями, нівелюючи контраст між життям і жахом смерті. Квіти допомагають пом'якшити неприємний осад від розуміння близькості смерті, який залишається у присутніх на похоронах. Квітка символізує крихкість і незахищеність життя. Квітам, як і людям, потрібні увага й догляд, щоб вони розпускалися і розквітали. Важлива також і кількість стебел у букеті. За традиціями країн пострадянського простору парну кількість квітів приносять на похорон, а живій людині прийнято дарувати квіти тільки в непарній кількості.

ІСНУЄ КІЛЬКА ВЕРСІЙ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЦІЄЇ ТРАДИЦІЇ.

У багатьох давніх культурах парні числа пов'язували із закінченістю, завершенням, в даному випадку – життєвого шляху. Непарне число, (крім 13) навпаки, символ щастя, успіху, везіння. Непарні числа нестабільні, вони символізують рух, життя, сміх. Парні – символ умиротворення і спокою. Для древніх піфагорійців уособленням добра, життя, світла були непарні числа, а ще вони символізували праву сторону (бік удачі). Невдача ж ліву сторону, а разом з нею смерть, зло, темряву – символізували парні числа. У японській культурі числа 1,3,5 позначають чоловічий початок «янь» і говорять про життя, силу, рух. Числа 2,4,6 – жіночий початок «інь», спокій, пасивність. В Японії не прийнято дарувати живим людям чотири квітки, тому що число 4 символізує смерть. Ізраїльтяни, навпаки – дарують парну кількість квітів, а от на похорон квіти не приносять взагалі.
У Грузії вважають, що все пов'язане з сімейними цінностями приносить щастя, тому дві квітки (пара) – вдале поєднання, а на цвинтар несуть непарну кількість квітів «щоб покійний пару не забрав із собою».
Європеєць і американець може з найкращими намірами подарувати російській дівчині 8 або 10 троянд, і щиро здивуватися її реакції. Варто відзначити, що настільки прискіпливий рахунок квітів має місце лише до дюжини. Після цієї кількості не має значення парна чи ні кількість стебел у букеті. Адже славнозвісний «мільйон червоних троянд» має парну кількість квітів.
І останнє, що хотілося б відзначити: особливий символізм приписують кольорам букета, особливо у релігійних колах.
Пурпурний колір – символ покаяння та лояльності. Такі квіти використовують під час приготування і проведення покаяння в Різдвяний і Великий Піст.
Білий колір – символ яскравого світла. Квіти такого кольору використовують під час святкування Різдва і Великодня, і в інші дні, які ознаменувалися якоюсь визначною подією.
Зелений колір – символ оживаючої по весні природи, звідси зелені галявини наших кладовищ. Зелені квіти використовують у звичайні дні, після Свята Богоявлення та Дня Святої Трійці.
Червоний колір символізує вогонь і кров. Такі квіти використовують в Свято Богоявлення та з нагоди інших особливих подій, пов'язаних з вихвалянням мучеників, Святого духу і пролитою кров'ю Христа.
Чорні квіти використовують на Страсну П'ятницю, іноді разом з червоними.
Итак, как мы видим, цветы помогают нам переключиться на восприятие символики, и через эту символику передается большая часть информации, относящейся к смерти.

Значення похоронних квітів
  • Співчуття. Квіти в похоронному обряді й після нього використовують з кількох причин. По-перше, з метою візуальної виразності. Людям, що переживають біль втрати буває складно висловити свої почуття словами. Квіти – наочне свідчення любові та поваги. За допомогою квітів можна надати підтримку та висловити співчуття. Крім надсилання квітів у похоронну службу, закріплюється тенденція відправки квітів у будинок покійного після проведення похоронного обряду. Дехто навіть відправляє квіти до церкви в пам'ять про померлого. Квіти створюють атмосферу теплоти і краси, яка підкреслює урочистість похоронного ритуалу і приносить втіху тим, хто в скорботі. Кому трапилося бути присутнім на похороні, де не було квітів, кажуть, що виникає відчуття, що чогось не вистачає і після похорону виникає відчуття пригніченості.
  • Традиції. Традиційно висловлюють свою повагу до покійного і родині покійного, надсилаючи квіти. Цей давній звичай дозволяє людям висловити найбільш глибокі почуття. Траурний букет призначений як для покійного, так і для його близьких. Букет квітів – це надання останніх почестей спочилим.
  • Атмосфера. Квіти створюють атмосферу теплоти і краси, яка приносить втіху тим, що в скорботі. У присутніх на похоронах залишається краще враження від похоронного обряду. Квіти – дуже важливий елемент, що впливає на формування враження. Вони безпосередньо впливають на ту картинку, що залишиться в пам'яті.
  • Квіти і релігія. Квіти є фактичним свідченням любові і співчуття, яке висловлюють близькі покійного його сім'ї і родичам. Життя квітки швидкоплинне. І цей факт підкреслює ту ж думку щодо життя людини. Є особливий глибокий релігійний символізм у тому, що життя квітки не вічне.

Смерть приводить людей у відчай і викликає депресію, відбираючи в них дорогу серцю людину, від якої вони отримували любов, підтримку і турботу. Похорони і похоронні традиції надають їм можливість віддати останні почесті і данину поваги спочилим. Час після похорону – період скорботи. Тільки згадуючи минуле, близькі можуть оцінити, наскільки дорогим й близьким їм була людина, прийняти втрату. Тільки через сльози і розмову із вдячним слухачем вони можуть вилити свою душу і висловити біль, відчуття провини і ворожості навколишнього світу. Все, що відбувається на церемонії, зачіпає швидше інтелектуальні концепції, повністю не залучаючи емоції і почуття тих, хто страждає, що з психологічної точки зору дуже важливо. Квіти ж висловлюють невимовне, вони за своєю суттю символічні. Повага і співчуття традиційно висловлювали за допомогою квітів. Цей звичай – один з найдавніших в культурі і слугує для вираження глибинних емоцій. Необхідно підкреслити три основних моменти, роблячи висновок про традиції, пов'язані з похоронними квітами. По-перше, квіти відіграють як естетичну, так і символічну роль. Вони є великим внеском в урочистість і значущість ритуалу. По-друге, квіти – це спосіб висловити співчуття та скорботу родичам. По-третє, квіти для близьких служать елементом, що допомагає пом'якшити сприйняття цієї траурної події, а також є вираженням поваги до покійного.

Прес-центр Gravecare Service Корисні статті Квіти для покійних Статті
Додати в:   
 

Географія проекту

На сьогоднішній день ми надаємо послуги по догляду за могилами у Львові, Тернополі та Ужгороді, Львівській, Тернопільській та Закарпатській областях. У недалекому майбутньому, діяльність нашої компанії буде розширюватися по всій Україні. Запрошуємо до співпраці!