Історично склалося так , що місто Ужгород формувалося і розвивалося навколо замку, який виник на Замковій горі, тут же з’явилися і перші поховання померлих городян. Іменитих господарів замку ховали в крипті замкового храму. Кладовище же для самих городян знаходилося на лівому боці Малого Ужа по нинішній вулиці А.Добрянського. Тоді вона так і називалася - Цвинтарна. Але повінь 1672 року знищила більшу частину цієї вулиці. Можна припустити , що саме паводок став причиною облаштування нового цвинтаря на височині, а саме на горі на околиці міста.

Микулинецький цвинтар відкритий з 1840р. для поховання жителів м.Тернопіль. Знаходиться по вул.Микулинецькій. Навпроти знаходиться єврейський цвинтар, який є закритим з 1839 року.

На Микулинецькому цвинтарі поховано багато видатних діячів української історії та культури: першим на цвинтарі був похований ченець Стелінг (23.02.1841) Збереглись могили Бауеру М. (скульптор Йоан Шімзер Ст), Анни та Емілії Губер (скульптор Павло Евтельє), Лучаківського В.Д., о.Володимира Громницького, Калини В.І. Також тут спочили: діячі ОУН Пришляк Я. і Голояд П., бургомістри Погорецький Ф. і Лучаківський В., генерал Армії УНР Мєшковський Є., підхорунжий УГА Лев Лукашевич, поручник УПА О.Польовий - "Остап", поети Демків Б., Вихрущ В., артисти Бенцалева Т., Загребельний П., Калин В., Коваль С., Онипко С., сотні Січових Стрільців, які полягли в боях з окупантами.